1 Після того призначив Господь інших сімдесят двох і послав їх по два попереду Себе до кожного міста й місцевості, куди Сам мав іти.
2 І Він промовив до них: Жниво велике, а женців мало; тож благайте Господаря жнив, щоби послав робітників на Свої жнива.
3 Ідіть: Я посилаю вас, як ягнят між вовків!
4 Не беріть ні торби, ні палиці, ні взуття, і нікого в дорозі не вітайте.
5 До якого тільки дому ввійдете, спочатку кажіть: Мир цьому дому!
6 І коли буде там син миру, спочине на ньому мир ваш; коли ж ні, — до вас повернеться.
7 У тому ж домі перебувайте, їжте й пийте, що там є, бо робітник гідний своєї платні. Не переходьте з дому в дім.
8 І в яке тільки місто ввійдете, і де приймуть вас, їжте те, що покладуть вам;
9 оздоровляйте недужих, які там є, кажіть їм: Наблизилося до вас Боже Царство!
10 А коли в якесь місто прийдете і вас не приймуть, вийдіть на вулицю його, та й скажіть:
11 Навіть пил із вашого міста, що припав нам до ніг, струшуємо. Але знайте: наблизилося [до вас] Боже Царство!
12 Кажу вам, що жителям Содома того дня буде легше, ніж тому місту.
13 Горе тобі, Хоразине, горе тобі, Витсаїдо: бо якби в Тирі й Сидоні сталися чудеса, які сталися у вас, вони вже давно покаялися б, сидячи у волосяниці та в попелі.
14 Однак Тиру й Сидону на суді буде легше, ніж вам.
15 А ти, Капернауме, хіба до неба піднесешся? До аду зійдеш!
16 Хто слухає вас, — той Мене слухає, а хто гордує вами, — Мною гордує; хто ж гордує Мною, — гордує Тим, Хто послав Мене.
17 Повернулися сімдесят два з радістю, кажучи: Господи, навіть біси коряться нам через Твоє Ім’я!
18 А Він сказав їм: Бачив Я сатану, який, наче блискавка, з неба впав.
19 Ось дав Я вам владу наступати на зміїв і скорпіонів, на всю ворожу силу, — і ніщо вам не пошкодить.
20 Однак не радійте з того, що вам підкоряються духи, але радійте, що імена ваші записані на небесах!
21 Тієї години [Ісус] звеселився Святим Духом і сказав: Прославляю Тебе, Отче, Господи неба і землі, бо приховав Ти це від премудрих та розумних і відкрив це немовлятам. Так, Отче, бо так було Тобі до вподоби!
22 [Звернувшись до учнів, Він сказав]: Усе передав Мені Мій Отець; і ніхто не знає, Хто Син, — один тільки Отець; і Хто Отець, — один тільки Син, — і кому Син захоче відкрити.
23 Звернувшись до учнів наодинці, Він сказав: Блаженні очі, які бачать те, що ви бачите.
24 Кажу вам, що численні пророки й царі бажали бачити те, що ви бачите, але не побачили, і почути те, що ви чуєте, але не почули!
25 І ось, один законник підвівся і сказав, випробовуючи Його: Учителю, що маю зробити, аби осягнути вічне життя?
26 Він же відповів йому: Що в Законі написано? Як читаєш?
27 Той у відповідь сказав: Люби Господа Бога свого всім серцем своїм, і всією душею своєю, і всією силою своєю, і всією думкою своєю, і ближнього свого, як самого себе.
28 Сказав же йому: Правильно ти відповів. Роби це, — і житимеш!
29 А той, бажаючи виправдати себе, запитав Ісуса: А хто є моїм ближнім?
30 У відповідь Ісус промовив: Один чоловік ішов з Єрусалима в Єрихон і потрапив до рук розбійників, які його пограбували й завдали йому ран, та відійшли, залишивши його ледь живим.
31 Та випадково тією дорогою проходив один священик і, побачивши його, обминув;
32 так само і левіт, прийшовши на те місце, поглянув — і оминув.
33 А якийсь самарієць, проходячи, підійшов до нього і, побачивши, змилосердився.
34 Він підійшов, перев’язав його рани, поливши на них олії та вина, посадив його на худобину, привіз до гостиниці й подбав про нього.
35 А другого дня, [як відходив], вийняв два динарії, дав власникові гостиниці та сказав: Подбай про нього, а якщо більше витратиш, то віддам тобі, коли повертатимуся.
36 Кого з цих трьох ти вважаєш ближнім тому, який попався розбійникам?
37 Він відповів: Того, хто змилосердився над ним! Тож сказав йому Ісус: Іди і ти чини так само.
38 А коли вони подорожували і Він Сам увійшов до якогось села, то одна жінка на ім’я Марта прийняла Його [до свого дому].
39 Мала вона сестру, котра звалася Марією, яка, сівши біля ніг Господа, слухала Його слова.
40 А Марта клопоталася різним приготуванням; тож спинившись, сказала: Господи, чи Тобі байдуже, що моя сестра залишила мене саму служити? Скажи їй, щоб мені допомогла!
41 У відповідь Господь сказав їй: Марто, Марто, ти журишся і клопочешся багато чим,
42 а потрібне — одне. Марія ж вибрала кращу частку, яка не відбереться від неї!
