1 Вночі на моєму ліжку я шукала того, кого полюбила моя душа, я його шукала, але не знайшла його. Я закликала до нього, а він мене не почув!
2 Устану ж і обійду кругом по місту — по майданах та по вулицях — і шукатиму того, кого покохала моя душа. Я шукала його, і не знайшла його.
3 Мене спіткали вартові, які обходили місто: Чи не бачили ви того, кого покохала моя душа?
4 Як тільки я трохи відійшла від них, аж ось я знайшла того, кого покохала моя душа. Я його схопила і не залишила його, аж доки не ввела його в дім своєї матері й до покою тієї, яка мене зачала.
5 Я благала вас, дочки Єрусалима, силами і міццю поля, щоб ви не підняли і не розбудили любов, доки не забажає.
6 Хто ця, яка виходить з пустелі як стовп диму, просякнута запахом смирни і ладану, усіма порошками того, хто виготовляє миро?
7 Ось ліжко Соломона, шістдесят сильних довкола нього із силачів Ізраїля,
8 усі мають меч, вишколені до війни, кожний на своєму стегні тримає свого меча від нічного страху.
9 Цар Соломон зробив собі носилки з дерев Лівану,
10 він зробив їхні опори срібними і їхню спинку — золотою, їхню сходинку — з багряниці, усередині них викладена долівка, любов дочок Єрусалима.
11 Вийдіть і погляньте на царя Соломона, на вінець, яким його увінчала його матір у день його шлюбу і в день радості його серця!
