1 І після цього встав Натан, щоб пророкувати в дні Давида.
2 Як жир, відділений від жертви спасіння, так Давид від синів Ізраїля.
3 Він забавлявся між левами, як між козлами, і між ведмедями, як між ягнятами овець.
4 У своїй молодості, хіба він не вбив велетня і зняв погорду з народу, коли простягнув руку з каменем пращі, щоб скинути гордість Голіафа?
5 Адже він закликав до Господа Всевишнього, і Він дав його правиці силу погубити сильного чоловіка в бою, підняти ріг свого народу.
6 Так його прославили в десятках тисяч і хвалили його Господніми благословеннями, коли він носив вінець слави.
7 Бо він вигубив ворогів довкола і присмирив филистимців, противників, аж до сьогодні розбив їхній ріг.
8 У всякому своєму ділі дав прославляння Святому Всевишньому словом слави. Усім своїм серцем оспівав і полюбив Того, Хто його створив.
9 І поставив співців перед жертовником, і члени насолоджувалися їхнім голосом. Тож кожного дня співатимуть свої пісні.
10 Поклав гарний порядок на свята і прикрасив часи до закінчення, коли вони хвалили Його святе Ім’я, і щоб від ранку видавали звук освячення.
11 Господь забрав його гріхи і підняв його ріг навіки, і дав йому завіт царів і престол слави в Ізраїлі.
12 Після нього встав розумний син і через нього поселився на широті.
13 У дні миру зацарював Соломон, якому Бог дав спокій довкола, щоб він поставив дім Його Імені та приготував святе навіки.
14 Яким мудрим ти став у твоїй молодості, і ти, як ріка, наповнився розумності.
15 Твоя душа покрила землю, і ти наповнив її притчами загадок.
16 Твоє Ім’я пішло до островів далеко, і ти був улюблений за твій мир.
17 У піснях, притчах, оповіданнях і в поясненнях тобою були вражені країни.
18 В Імені Господа Бога, що називається Богом Ізраїля, ти зібрав золото, як олово, і ти помножив срібло, як свинець.
19 Ти нахилив свої боки до жінок, і ти був здоланий твоїм тілом.
20 Ти поставив пляму на твоїй славі, і ти опоганив твоє насіння, щоб навести гнів на твоїх дітей і бути вколеним за твою нерозумність,
21 щоби були два царства, і з Єфрема почати бунтівниче царство.
22 Та Господь не залишив Своє милосердя і не знищив Своїх слів, не залишив Свого вибраного нащадка і не знищив насіння, що його полюбило. І Він дав останок Якову і Давидові — корінь з нього.
23 І Соломон спочив після батьків, і залишив по собі зі свого насіння безумність народу і Ровоама з малим розумом, який відвів народ через свою раду.
24 І був Єровоам, син Навата, який привів Ізраїля до гріха і дав Єфремові дорогу гріха. І дуже розмножилися їхні гріхи, щоб вони відійшли з їхньої землі.
25 І вони шукали все нікчемне, аж доки на них не прийшла помста.
