1 На початку було Слово, і Слово було в Бога, і Слово було Бог.
2 Воно на початку було в Бога.
3 Усе через Нього постало, і без Нього не постало нічого з того, що постало.
4 У Ньому було життя, — і життя було Світлом людей.
5 І Світло світить у темряві, і темрява Його не огорнула.
6 З’явився чоловік, посланий від Бога; ім’я йому Іван.
7 Він прийшов, аби свідчити, свідчити про Світло, щоб усі повірили через нього.
8 Не був він Світлом, а прийшов засвідчити про Світло.
9 То було справжнє Світло, яке освічує кожну людину, котра приходить у світ.
10 У світі Він був, і світ через Нього постав, але світ Його не пізнав.
11 До своїх Він прийшов, та свої Його не прийняли.
12 А тим, які прийняли Його, дав владу стати Божими дітьми, — тим, які вірять у Його Ім’я.
13 Вони не народилися ні від крові, ні через тілесне бажання, ні через бажання чоловіка, але народилися від Бога.
14 І Слово стало тілом, і перебувало між нами, і ми побачили славу Його, — славу як Єдинородного від Отця, повного благодаті й істини.
15 Іван свідчить про Нього і закликає, промовляючи: Він Той, про Кого я говорив, що Він іде за мною, та Він був переді мною, оскільки був раніше від мене!
16 Адже з Його повноти ми всі одержували благодать за благодаттю,
17 оскільки Закон був даний через Мойсея, а благодать та істина з’явилися через Ісуса Христа.
18 Бога ніхто ніколи не бачив, та Єдинородний Бог, Який у лоні Отця, — Він явив Його .
19 І це свідчення Івана, коли юдеї з Єрусалима послали до нього священиків і левітів, щоб вони запитали його: Хто ти?
20 І він визнав, не відмовився, а визнав: Я — не Христос.
21 І запитали його: То хто ж ти? Ти Ілля? І він відповів: Ні! — Ти пророк? І він відповів: Ні!
22 Вони ж сказали йому: То хто ж ти такий? Щоб ми дали відповідь тим, які послали нас, що ти сам про себе скажеш?
23 Він відповів: Я — голос того, хто кличе в пустелі: Рівняйте дорогу Господу! — як сказав пророк Ісая.
24 Були послані й від фарисеїв.
25 Тож вони запитали його і сказали йому: Чому ти хрестиш, коли ти не Христос, не Ілля і не пророк?
26 Іван у відповідь їм сказав: Я хрещу водою, але серед вас стоїть Той, Кого ви не знаєте,
27 Який іде за мною, [але був ще до мене], — я Йому не гідний розв’язати ремінця на взутті!
28 Це сталося у Витанії, на другому боці Йордану, де Іван хрестив.
29 Наступного дня він бачить Ісуса, Який іде до нього, і каже: Ось Агнець Божий, що на Себе бере гріх світу!
30 Це Той, про Кого я казав, що за мною іде Чоловік, Який був ще до мене, бо Він був раніше від мене.
31 Я не знав Його, але я прийшов хрестити у воді, щоб Він з’явився Ізраїлеві!
32 І засвідчив Іван, промовляючи: Бачив я, що Дух сходив, мов голуб, із неба, і залишився на Ньому.
33 Я не знав Його, але Той, Хто послав мене хрестити водою, сказав мені: Над Ким побачиш Духа, Який сходить і перебуває над Ним, — Він Той, Хто хрестить Духом Святим.
34 І я побачив, і засвідчив, що Він — Божий Син.
35 Наступного дня Іван знову стояв з двома своїми учнями.
36 Побачивши Ісуса, Який ішов, він промовив: Ось Агнець Божий!
37 І коли він говорив, почули це обидва його учні й пішли за Ісусом.
38 А Ісус, обернувшись і побачивши, що вони йдуть за Ним, каже їм: Що ви шукаєте? Вони ж сказали йому: Равві, — що в перекладі означає Вчитель, — де Ти живеш?
39 Він каже їм: Ходіть і подивитеся! Вони прийшли й побачили, де Він перебував, і залишилися в Нього того дня. Було це близько десятої години.
40 Андрій, брат Симона-Петра, був одним із двох, які почули це від Івана і які пішли за Ним.
41 Він спочатку розшукав свого брата Симона, та й каже йому: Ми знайшли Месію, що в перекладі означає Христос.
42 І він привів його до Ісуса. Ісус же, поглянувши на нього, сказав: Ти — Симон, син [Йони]; ти будеш називатися Кифа, що в перекладі означає Петро.
43 Наступного дня забажав Він піти в Галилею; знайшов там Ісус Филипа, та й каже йому: Іди за Мною!
44 Филип же був з Витсаїди, з міста Андрія і Петра.
45 Филип знаходить Натанаїла, та й каже йому: Ми знайшли Того, про Кого писали Мойсей у Законі й пророки, — Ісуса з Назарета, сина Йосифа!
46 А Натанаїл сказав йому: Чи може бути щось доброго з Назарета? Каже йому Филип: Іди — і подивися.
47 Побачив Ісус Натанаїла, який ішов до Нього, і каже про нього: Ось справжній ізраїльтянин, в якому немає підступу!
48 Каже Йому Натанаїл: Звідки мене знаєш? А Ісус у відповідь йому сказав: Ще до того, як закликав тебе Филип, Я бачив тебе, як ти був під смоківницею.
49 Відповів Натанаїл [і сказав] Йому: Равві, Ти — Син Божий, Ти — Цар Ізраїлю!
50 Ісус у відповідь сказав йому: Ти повірив, бо Я сказав тобі, що бачив тебе під смоківницею? Ще більше від цього побачиш!
51 І Він сказав йому: Знову й знову запевняю вас: [відтепер] побачите відкрите небо й Божих ангелів, які піднімаються і опускаються над Людським Сином!
