1 Коли Еліус перестав говорити, то до Йова крізь бурю і хмари заговорив Господь:
2 Хто цей, який скриває від Мене раду, хто тримає слова в серці й думає від Мене втаїти?
3 Підв’яжи, як муж, твої стегна, Я ж тебе запитаю, а ти Мені відповіси!
4 Де ти був, коли Я основував землю? Сповісти Мені, якщо ти володієш знанням.
5 Чи знаєш, хто визначив її розміри? І хто протягнув мірний шнур по ній?
6 На чому встановлені її склепіння? Хто є той, котрий заклав на ній кутовий камінь?
7 Коли народжувалися зорі, усі Мої ангели хвалили Мене могутнім голосом.
8 Я загородив море брамами, коли воно хлинуло, виходячи з лона своєї матері.
9 Я ж зробив йому хмару за одяг і повив його імлою.
10 І Я поставив йому границі, встановивши засуви та брами.
11 Я ж сказав йому: Досі підеш, і не перейдеш, але в тобі розіб’ються твої хвилі!
12 Хіба Я при тобі наказав ранньому світлові, і ранкова зірка побачила своє визначене місце,
13 щоб схопитися за краї землі, аби скинути із себе безбожних?
14 Хіба ти, взявши глинисту землю, зліпив живу істоту і наділив її мовою на землі?
15 Чи ти забрав світло від безбожних, а плече гордих знищив,
16 прийшов до джерела моря, ходив стопами по безодні?
17 Хіба тобі зі страхом відкриваються брами смерті, а придверники аду, бачачи тебе, лякалися?
18 Чи ти збагнув широчінь піднебесної? Сповісти ж мені, якою вона є!
19 А в якій це землі замешкує світло, і де місце темряви?
20 Хіба ти Мене приведеш до їхніх околиць? Чи й ти вивідав їхні стежки?
21 Знаю, що ти тоді народився, і число твоїх років велике.
22 Та чи ходив ти до сховищ снігу, і чи бачив ти сховища граду?
23 Можливо воно відкладене тобі на час ворогів, на день війни і битви?
24 Звідки виходить мороз чи розноситься південний вітер на піднебесну?
25 Хто ж приготував русло для дощової зливи, і дорогу громоносним бурям,
26 щоб посилати дощ на безлюдну землю, на пустелю, де немає людини,
27 щоб наситити незаселену і непрохідну землю і викликати ріст зелені?
28 Хто є батько дощу? Хто ж є той, котрий породив краплі роси?
29 З якого лона виходить лід? А хто на небі породив мороз,
30 який сходить, наче вода, що тече? Поверхню ж безодні хто оснував?
31 Чи ти збагнув пов’язь Плеяди і відкрив огорожу Оріона?
32 Чи ти відкриєш сузір’я у своєму часі, і чи притягнеш Вечірню зорю за її косу?
33 Чи ти знаєш переміни неба чи те, що стається у злагоді в піднебесній?
34 Чи ти покличеш хмару голосом, і вона тебе послухається поривами бурхливої зливи?
35 Чи пошлеш блискавки, і вони підуть? Чи запитають вони тебе: Що робити?
36 Хто ж дав жінкам мудрість ткати чи вміння вишивати?
37 Хто ж у своїй мудрості перераховує хмари, і прихилив небо до землі?
38 Розлився порох, наче земля, Я ж зліпив його, наче кам’яну брилу.
39 Хіба ти полюєш їжу для левів, чи наповнюєш душі зміїв?
40 Адже вони перелякалися у своїх лігвищах, перебувають у лісах, чатуючи.
41 Хто ж приготовив їжу вороні? Бо її пташенята закричали до Господа, блукаючи в пошуках їжі!
