1 Чому розбушувалися люди, і народи задумали марноту?
2 Зійшлися земні царі, зібралися правителі разом проти Господа та проти Його Христа.
(Музична пауза).
3 Розбиймо їхні кайдани і скиньмо із себе їхнє ярмо.
4 Той, Хто живе на небі, висміє їх, Господь поглузує з них.
5 Тоді заговорить до них у Своєму гніві й у люті Своїй приведе їх у замішання.
6 Я був поставлений Ним царем над Сіоном — Його святою горою,
7 щоби сповіщати Господні накази. Господь сказав мені: Ти — Мій Син, Я сьогодні Тебе породив.
8 Попроси в Мене — і дам Тобі народи у твою спадщину, — володіння Твоє до кінців землі.
9 Ти їх пастимеш залізним жезлом, розіб’єш їх, як глиняний посуд.
10 Тож тепер, царі, зрозумійте, навчіться всі ви, які судите землю.
11 Служіть Господу зі страхом і радійте з Ним в трепеті.
12 Прийміть повчання, щоб Господь не розгнівався, і ви не щезли з дороги правди, коли зненацька спалахне Його гнів. Блаженні всі ті, хто на Нього надіється.
