1 Ось слова, які Мойсей промовив до всього Ізраїлю за Йорданом, у пустелі, на заході, поблизу Червоного моря , між Фараном, Тофолом, Ловоном, Авлоном та Катахризеєм.
2 З Хориву до гори Сиїр, до Кадис-Варни подорож триває одинадцять днів.
3 І сталося, — сорокового року, одинадцятого місяця, першого дня місяця, Мойсей промовив до всіх ізраїльських синів, переказуючи все, що Господь заповів йому щодо них.
4 Після розгрому Сеона, царя аморейців, який жив у Есевоні, та Оґа, царя Васану, який жив в Астароті й у Едраїні,
5 в землі Моав, за Йорданом, Мойсей почав роз’яснювати цей закон, кажучи:
6 Господь, наш Бог, промовив до нас на Хориві, кажучи: Досить вам жити на цій горі!
7 Розвертайтеся, рушайте і йдіть на гору аморейців та в усі околиці Арави: на гору і на рівнину, на південь і на узбережжя, у землю ханаанців та в Антиливан, аж до великої ріки Євфрат.
8 Ось Я віддав вам цю землю. Увійдіть у неї й заволодійте землею, яку Я поклявся вашим батькам, Авраамові, Ісаакові та Якову, дати їм та їхнім нащадкам після них.
9 Того часу я звернувся до вас, кажучи: Я не в змозі носити вас сам.
10 Господь, ваш Бог, розмножив вас так, що кількісно вас сьогодні — як небесних зірок!
11 Нехай Господь, Бог ваших батьків, додасть до вас в тисячу разів більше, ніж вас є зараз , і нехай поблагословить вас, як Він і сказав вам, —
12 та як я зможу сам нести ваші клопоти, ваш характер та ваші суперечки?
13 Візьміть собі мудрих, досвідчених та розсудливих мужів у ваших племенах, і я поставлю їх провідниками над вами.
14 А ви відповіли мені й мовили: Річ, що ти сказав учинити, — добра!
15 Тож я взяв з-поміж вас мудрих, досвідчених і розсудливих мужів і поставив їх тисяцькими, соцькими, п’ятдесяцькими, десяцькими та писарями для ваших суддів, щоб вони провадили вас.
16 Того часу я звелів вашим суддям, кажучи: Вислуховуйте суперечки між вашими братами і справедливо розсуджуйте справи між будь-яким чоловіком та його братом чи захожим.
17 На суді не зважай на особу, суди так малого, як і великого, не поступайся перед особою жодного чоловіка, бо суд — Божий. А якщо якась справа буде для вас заважка, то приносьте її до мене, — і я її вислуховуватиму.
18 І того часу я дав вам усі настанови, які ви маєте виконувати.
19 Вирушивши з Хориву, ми пішли через усю ту велику і страшну пустелю, яку ви бачили, до аморейської гори, як Господь, наш Бог, звелів нам, і прибули до Кадис-Варни.
20 І я сказав вам: Ідіть до аморейської гори, яку Господь, ваш Бог, дає вам.
21 Ось Господь, ваш Бог, віддав вам перед вашим обличчям цю землю. Підіймайтеся, заволодійте нею , як Господь, Бог ваших батьків, сказав вам. Не бійтеся і не будьте полохливі.
22 Тоді ви всі прийшли до мене і сказали: Пошлімо попереду себе чоловіків, нехай вони оглянуть для нас ту землю й нехай сповістять нам відомості про дорогу, якою ми підійматимемося, та про міста, в які ввійдемо.
23 Сподобалось мені те слово, тож я взяв з-поміж вас дванадцять чоловіків, — по одному чоловіку на плем’я.
24 Розвернувшись, вони піднялися на гору, пішли до Долини Виноградного Грона та обстежили її.
25 Відтак взяли у свої руки плодів тієї землі, принесли до нас та казали: Добра та земля, яку Господь, наш Бог, дає нам!
26 Та ви не захотіли йти і не послухалися веління Господа, вашого Бога.
27 Ви нарікали по своїх наметах і казали: Господь вивів нас з Єгипетської землі з ненависті до нас, — щоб видати нас в руки аморейців, аби вигубити нас.
28 Куди ж ми йдемо? Ваші брати відняли ваше серце, кажучи: Це великий, численний, сильніший від нас народ та великі, укріплені мурами до небес міста! Навіть синів велетнів ми там бачили.
29 Тоді я сказав вам: Не лякайтеся, не бійтеся їх!
30 Господь, ваш Бог, Який іде попереду, перед вашим обличчям, — це Він воюватиме разом з вами проти них — саме так, як Він учинив із вами в Єгипетській землі
31 та в цій пустелі, де ви бачили, як Господь, твій Бог, вигодовував тебе, немов би хтось з людей вигодовував свого сина, упродовж усієї дороги, яку ви пройшли, поки дійшли до цього місця.
32 Та в цьому слові ви не повірили Господу, вашому Богові,
33 Який іде попереду вас під час подорожі, щоб вибирати для вас місце, ведучи вас вночі — у вогні, показуючи вам дорогу, якою вам іти, а вдень — у хмарі.
34 Господь почув ваші слова і, розгнівавшись, поклявся, кажучи:
35 Ніхто із цих чоловіків не побачить тієї доброї землі, яку Я поклявся дати їхнім батькам, —
36 за винятком Халева, сина Єфонії: він побачить її, і йому та його синам Я дам землю, по якій він ходив, бо він тримався того, що Господнє.
37 Через вас Господь розгнівався і на мене, кажучи: Ти також туди не ввійдеш!
38 Ісус, Навина син, який стоїть поруч з тобою, — він туди ввійде! Підбадьор його, бо це він передасть її у спадщину Ізраїлю.
39 І всі малі діти, які сьогодні ще не знають добра і зла, — вони туди ввійдуть, їм Я її віддам, і вони заволодіють нею.
40 Повернувши назад, ви пішли отаборитися в пустелю, у напрямку до Червоного моря.
41 Тоді ви відповіли мені й сказали: Згрішили ми перед Господом, нашим Богом. Ми піднімемось на гору і воюватимемо — саме так, як Господь, наш Бог, велів нам. Кожний з вас узяв своє військове знаряддя, і, зібравшись, ви піднялися на гору.
42 Та Господь сказав мені: Скажи їм: Не підіймайтеся і не воюйте, бо Мене немає з вами, — щоб ви не були розгромлені перед вашими ворогами!
43 І я говорив вам це , та ви мене не послухали; ви переступили Господнє веління і, упершись, таки піднялися на гору.
44 Та назустріч вам вийшов амореєць, який жив на тій горі, і вони погнали вас, як це роблять бджоли, і громили вас від Сиїру аж до Ерми.
45 Тоді, сівши, ви плакали перед Господом, та Господь не слухав вашого голосу і не зважав на вас.
46 І ви сиділи в Кадисі багато часу — стільки часу, скільки ви тоді сиділи.
