1 І почув Юда ім’я римлян, що вони потужні силою, і що вони добре поводяться з усіма, що пристають до них, і хто лиш прийде до них, то чинять з ними дружбу, і що є потужні силою.
2 І йому розповідали про їхні війни і відважні вчинки, які зробили між галатами, і що вони їх здолали і привели їх під данину,
3 і що вони зробили в країні Ішпанії, аби заволодіти родовищами срібла і золота, які там є.
4 І заволоділи всяким місцем своєю радою і терпеливістю, а місце було від них дуже далеко віддалене, та царями, що прийшли проти них з кінця землі, аж доки їх не розбили і не побили їх великою поразкою, а решта дає їм данину щороку.
5 Филипа і перса, царя китійців, і тих, що піднялися проти них, вони розбили їх у війні та заволоділи ними.
6 І Антіоха, великого царя Азії, що пішов проти них на війну, маючи сто двадцять слонів, кінноту, колісниці та дуже численну силу, і він був ними розбитий,
7 і взяли його живим, і поставили їм, щоб велику данину давав він і ті, що царювали з ним, і щоб давали заручників і зарплату,
8 і країну Індії, Мідії та Лідії з найкращих їхніх околиць, і, забравши їх у нього, дали їх цареві Евменеєві.
9 І що раду вчинили ті, що з Еллади, щоб піти і вигубити їх,
10 то відомим стала їм справа, і вони послали проти них одного полководця і воювали з ними, і численні з них упали раненими, і вони взяли в полон їхніх жінок і їхніх дітей та пограбували їх, захопили їхню землю і знищили їхні твердині, і вони служать їм аж до цього дня.
11 Інші царства і острови, які колись проти них повстали, вони знищили і зробили їх рабами, а зі своїми друзями і тими, що їм довіряються, вони зберегли дружбу.
12 Вони заволоділи близькими і далекими царствами, і які чули про їхнє ім’я, їх боялися.
13 А кому вони бажають допомогти і щоб царювали, ті царюють. І кого бажають, вони переставляють. І вони дуже прославилися.
14 І в усьому цьому жоден з них не поклав діадеми і не одягнувся в багряницю, щоби звеличитися нею.
15 І вони зробили собі булевтерій, і кожного дня радилися постійно, триста двадцять радників, про безліч народу , щоби добре їх упорядкувати.
16 Вони довіряють одному чоловікові володіти ними на рік і панувати над усією їхньою землею, і всі слухаються одного, і немає в них ні заздрості, ні ревнощів.
17 І Юда вибрав Евполемона, сина Івана, сина Аккоса, і Ясона, сина Елеазара, і послав їх до Риму, щоб вони уклали дружбу і угоду,
18 щоби зняли з них ярмо, бо вони знали, що царство Еллинів гнобило Ізраїль рабством.
19 І вони пішли до Риму, і дорога була дуже далека, і вони ввійшли до булевтерія, і відповіли, мовлячи:
20 Юда, що й Маккавей та його брати, і безліч юдеїв послали нас до вас, щоби укласти з вами угоду і мир, і записати нас як союзників і ваших друзів.
21 І слово вгодило перед ними.
22 Ось це — відпис листа, який записали на мідних таблицях і відіслали в Єрусалим, щоби були в них там на пам’ять миру і союзу:
23 Нехай добре буде римлянам і юдейському народові на морі й на суші навіки, і меч, і ворог нехай далеко від них будуть.
24 А якщо на Рим надійде війна раніше, ніж на всіх їхніх союзників в усьому їхньому володінні,
25 то юдейський народ допомагатиме, як тільки їм буде написано про час, повним серцем.
26 І тим, що воюють, не дадуть і не служитимуть пшеницею, зброєю, сріблом, кораблями, як вважає Рим. І зберігатимуть їхні заповіді, нічого не беручи.
27 А згідно із цим, якщо юдейському народові скоріше трапиться війна, римляни допоможуть від душі, як тільки їм час припише.
28 І тим, що воюють, не буде дано пшениці, зброї, срібла, кораблів, як вважає Рим. І зберігатимуть ці закони, і без омани.
29 Згідно із цими словами так постановили римляни юдейському народові.
30 Якщо ж після цих слів учинять раду ті та інші, щоби додати чи відняти, хай зроблять за своїм бажанням, і що лиш додадуть чи віднімуть, нехай буде погоджене.
31 А за зло, яке проти них чинить цар Димитрій, то ми йому написали, кажучи: Чому ти зробив тяжким твоє ярмо на наших друзів, союзників юдеїв?
32 Тож якщо вони ще поскаржаться проти тебе, зробимо їм суд і воюватимемо проти тебе морем і сушею.
