1 І Давид зібрав нараду з тисяцькими і сотниками, з кожним вождем,
2 і сказав Давид усьому зібранню Ізраїля: Якщо добре вам і приємне Господу, нашому Богові, то пошлемо до наших братів, які залишилися в усій землі Ізраїля, і з ними — священики-левіти в містах їхнього спадку, і зберуться до нас,
3 і перенесемо до нас ковчег нашого Бога. Адже не шукали його від днів Саула.
4 І все зібрання народу сказало: Так зробити, бо це слово правильне в очах усього народу!
5 І Давид зібрав увесь Ізраїль від околиць Єгипту і аж до входу Імата, щоб принести Божий ковчег з міста Ярім.
6 І Давид його приніс, і весь Ізраїль пішов до міста Давида, що був у племені Юди, щоб принести звідти ковчег Господа Бога, Який перебуває на херувимах, де прикликається Його Ім’я.
7 І поклали Божий ковчег на новий віз із дому Амінадава, і Оза та його брати скеровували віз.
8 Давид же і весь Ізраїль танцювали перед Богом з усієї сили — з піснями, з гуслами і з арфами, з тимпанами, із цимбалами і з трубами.
9 Вони прийшли аж до току Нодава , а Оза простягнув свою руку, щоб затримати ковчег, бо бичок нахилив його.
10 І Господь запалав гнівом на Озу і уразив його там, тому що простягнув свою руку до ковчега, і він помер там перед Богом.
11 І Давид занепав духом через те, що Господь побиттям побив Озу, і назвав те місце: Побиття Ози, — аж до цього дня.
12 І Давида охопив страх перед Богом у той день, і він говорив: Як внесу до себе Божий ковчег?
13 І не повернув Давид ковчег до себе, до міста Давида, а завернув його до дому Аведдара, ґеттейця.
14 І Божий ковчег перебував у домі Аведдара три місяці. І Бог поблагословив Аведдарама та все, що в нього.
