1 Третього дня було весілля в Кані Галилейській; була там мати Ісуса.
2 Ісус зі Своїми учнями також був запрошений на весілля.
3 Як забракло вина, Ісусова мати каже Йому: Не мають вина!
4 А Ісус їй каже: Що до того Мені й тобі, жінко? Ще не настав Мій час.
5 Його мати промовила до слуг: Зробіть, що тільки Він вам скаже.
6 Було там шість кам’яних посудин для води, яку використовували для юдейського очищення; кожна вміщала дві чи три міри.
7 Каже їм Ісус: Наповніть посудини водою! І наповнили їх ущерть.
8 Ще каже їм: Тепер зачерпніть і занесіть до старости! І вони понесли.
9 Коли староста покуштував воду, яка стала вином, то не знав, звідки воно; слуги ж, які зачерпували воду, знали, тоді староста закликав молодого,
10 та й каже йому: Кожна людина подає спочатку добре вино, а гірше — як нап’ються; [а] ти зберіг добре вино дотепер!
11 Такий початок чудес зробив Ісус у Кані Галилейській, виявивши славу Свою; і Його учні повірили в Нього.
12 Після цього Ісус пішов у Капернаум: Він Сам, Його мати, Його брати та Його учні; і пробули вони там декілька днів.
13 Та наближалася юдейська Пасха, і Ісус прийшов у Єрусалим.
14 І побачив у храмі тих, які продають овець, волів і голубів, і сидять міняльники грошей.
15 Зробивши бича з мотузків, Він вигнав усіх із храму, овець і волів, розсипав гроші у міняльників, а столи поперевертав.
16 А тим, які продавали голубів, сказав: Заберіть їх звідси! Не робіть дому Мого Отця домом торгівлі!
17 Згадали Його учні, що написано: Ревність до Твого дому з’їдає Мене!
18 У відповідь на це юдеї запитали Його: Яку ознаку покажеш нам, що таке Ти робиш?
19 Відповів Ісус і сказав їм: Зруйнуйте цей храм, — і за три дні Я підніму його.
20 Тоді юдеї сказали: Сорок шість років будувався цей храм, а Ти за три дні піднімеш його?
21 Він же говорив про храм Свого тіла.
22 Коли Він воскрес із мертвих, то згадали Його учні, що Він це говорив, — тож повірили і в Писання, і в сказані Ісусом слова.
23 А коли Він був у Єрусалимі на святі Пасхи, то багато людей , побачивши ті чудеса, які Він творив, повірили в Його Ім’я.
24 Сам же Ісус не звірявся їм, бо Сам знав усе
25 і не мав потреби, щоби хтось свідчив про людину, адже Сам знав, що було в людині.
