1 Після цих подій і цієї правди прийшов Сеннахирім, цар ассирійців, прийшов проти Юди і отаборився проти міст з мурами, і наказав їх захопити.
2 І побачив Езекія, що прийшов Сеннахирім, і обличчя його спрямоване, щоб воювати проти Єрусалима,
3 і зібрав нараду зі своїми старійшинами і сильними, щоб загатити джерела води, які були за містом, і вони йому допомогли.
4 Він зібрав багато народу, і вони загатили джерела води і ріку, що протікала через місто, кажучи: Щоб не прийшов цар ассирійців, не знайшов багато води і не закріпився.
5 А сам Езекія укріпився: збудував увесь зруйнований мур, вежі й ззовні спереду іншу стіну, укріпив руїни міста Давида і наготував багато зброї.
6 Він поставив володарів міста над народом, а вони зібралися до нього на площу біля Брами долини, і він заговорив до їхнього серця, закликаючи:
7 Будьте сильними і будьте мужніми, не майте страху перед царем Ассура і перед усім народом, який з ним, бо численніші ті, хто з нами, ніж ті, хто з ним!
8 З ним — тілесні руки, з нами ж — Господь, наш Бог, щоб спасати і вести нашу війну! І народ укріпився від слів Езекії, царя Юди.
9 Після цього Сеннахирім, цар ассирійців, послав своїх рабів до Єрусалима, а він сам був під Лахісом, і все військо було з ним. Він послав до Езекії, царя Юди, і до всього Юди, який у Єрусалимі, кажучи:
10 Так говорить Сеннахирім, цар ассирійців: На що ви поклали надію і засіли в облозі в Єрусалимі?
11 Хіба не обманює вас Езекія, щоб видати вас на смерть, на голод і на спрагу, кажучи: Наш Господь Бог спасе нас від руки царя Ассура?
12 Чи не він — Езекія, який знищив свої жертовники і свої високі місця , кажучи Юді й тим, хто живе в Єрусалимі, мовлячи: Поклонитеся перед цим жертовником і на ньому жертвуватимете?
13 Хіба не довідались ви про те, що зробив я і мої батьки всім народам країн? Хіба ж спромоглися боги народів усієї землі спасти свій народ від моєї руки?
14 Хто між усіма богами цих народів, яких вигубили мої батьки, дав спасіння ? Хіба змогли вони врятувати свій народ від моєї руки? Чи зможе ваш Бог спасти вас від моєї руки?
15 Тепер хай вас не обманює Езекія і хай не переконує вас діяти таким чином! Тож не вірте йому! Адже не може бог жодного народу і царства спасти свій народ з моєї руки і з руки моїх батьків, отже, ваш Бог не спасе вас від моєї руки!
16 І ще далі говорили його раби проти Господа Бога і проти Езекії, його раба.
17 Він також написав листа, аби зневажити Господа, Бога Ізраїля, і сказав про Нього, заявляючи: Як боги народів землі не спасли своїх народів від моєї руки, так Бог Езекії не врятує Свій народ від моєї руки!
18 І він закричав великим голосом по-юдейськи проти народу, який був на стінах Єрусалима, аби перелякати їх і стягнути, щоб захопити місто.
19 І він заговорив проти Бога Єрусалима, як і проти богів народів землі, витворів людських рук.
20 Тоді цар Езекія і пророк Ісая, син Амоса, помолилися про це і заголосили до неба.
21 І Господь послав ангела, і вигубив усякого сильного воїна, володаря і полководця в таборі царя Ассура, і він повернувся, засоромлений на обличчі, у свою землю. Він прийшов до дому свого бога, і дехто з тих, хто вийшов з його лона, убили його мечем.
22 Тож Господь врятував Езекію і тих, хто жив у Єрусалимі, від руки Сеннахиріма, царя ассирійців, і від руки всіх, і дав їм спокій довкола.
23 І багато хто приносив у Єрусалим дари для Господа і дари Езекії, цареві Юди, і після цього він став прославлений в очах усіх народів.
24 У ті дні Езекія смертельно захворів. Він помолився до Господа, і Він вислухав його, і подав йому знак.
25 Та Езекія не віддячив Господу згідно з тими благами, які йому дав, але його серце звеличилося. І на нього зійшов гнів, і на Юду та Єрусалим.
26 Однак Езекія впокорився після звеличення свого серця, і ті, хто жив у Єрусалимі, тож Господній гнів не найшов на них у дні Езекії.
27 В Езекії було багатство і дуже велика слава, і він зробив собі скарбниці для срібла, золота, дорогоцінного каменя та пахощів, і склади зброї та дорогоцінного посуду,
28 міста для зберігання врожаю зерна, вина та олії, і ясла для всілякої худоби та загони для стад,
29 і міста, які собі збудував, стада овець і багато великої рогатої худоби, бо Господь дав йому дуже багато майна.
30 Сам Езекія перекрив вихід води Верхнього Ґіона і повернув їх вниз на південь міста Давида. Езекії щастило в усіх його ділах.
31 І так перед старійшинами володарів з Вавилону, які були послані до нього, аби випитати в нього про знак, що стався на землі, Господь його залишив, аби його випробувати і щоб побачити те, що в його серці.
32 А решта оповідей про Езекію та його милосердя, ось це записане в пророцтві пророка Ісаї, сина Амоса, і в книзі царів Юди та Ізраїля.
33 І заснув Езекія зі своїми батьками, і поховали його на високому місці між гробницями синів Давида, і весь Юда, і ті, хто живе в Єрусалимі, віддали йому славу і честь у його смерті. А замість нього зацарював Манасія, його син.
