1 І сказала їм Юдита: Послухайте ж мене, брати, і, взявши цю голову, повісьте її на вежі наших стін.
2 І буде, коли лиш засвітає ранок, і на землю зійде сонце, візьмете кожний вашу зброю, вийде кожен сильний чоловік з міста і поставить вождя над ними, наче йдете на рівнину проти сторожі синів ассирійців, та не підете.
3 І вони, беручи свою зброю, підуть до свого табору і збудять вождів сили ассирійців. І разом побіжать до шатра Олоферна, і не знайдуть його, і на них нападе страх, і вони втечуть з-перед вашого обличчя.
4 І, йдучи за ними, ви і всі, що живуть в усій границі Ізраїля, розпорошите їх на їхніх дорогах.
5 Доки це зробите, покличте мені амманійця Ахіора, щоб, побачивши, упізнав того, хто зневажив дім Ізраїля, а його послав до нас, наче на смерть.
6 І вони покликали Ахіора з дому Озії. Коли ж він прийшов і побачив голову Олоферна в руці одного мужа в зборі народу, то впав долілиць, і його дух вийшов.
7 Як же підняли його, він припав до ніг Юдити, поклонився її обличчю і сказав: Благословенна ти в усьому поселенні Юди і в усякому народі, які, почувши твоє ім’я, жахнуться.
8 Тепер же сповісти мені, що ти зробила в ці дні. І Юдита сповістила йому посеред народу все, що зробила від того дня, коли вийшла, аж доки не заговорила до них.
9 Коли вона перестала говорити, заголосив народ гучним голосом і подав веселий голос в їхньому місті.
10 Ахіор, бачачи все, що зробив Бог Ізраїля, дуже повірив Богові, обрізав свою крайню плоть і долучився до дому Ізраїля — аж до цього дня.
11 Коли ж настав ранок, то звісили голову Олоферна зі стіни, кожен чоловік узяв свою зброю і вийшов у лавах на схили гори.
12 А сини Ассура, коли їх побачили, то послали до своїх проводирів. Вони ж пішли до вождів, тисячників і до всіх їхніх проводирів.
13 І прийшли до шатра Олоферна, і сказали тому, що був над усім, що його: Збуди нашого пана, бо раби наважились зійти проти нас на бій, щоби бути повністю винищеними!
14 І ввійшов Ваґоя, і постукав у двері шатра, бо він думав, що той спав з Юдитою.
15 Коли ж ніхто не відповів, то, відкривши, він увійшов до спальні і знайшов його покинутим на долі, мертвим, і його голова забрана в нього.
16 І він заголосив гучним голосом з плачем, стогоном і сильним криком, і роздер свій одяг.
17 І ввійшов до шатра, де Юдита спочивала, та не знайшов її. І вийшов до народу, кричачи:
18 Зрадили раби! Одна жінка-єврейка вчинила ганьбу проти дому царя Навуходоносора! Бо ось Олоферн на землі, і в нього немає голови!
19 Коли почули ці слова володарі сили Ассура, то роздерли свій одяг, і сильно налякалася їхня душа, і їхній крик і вереск посеред табору був дуже великий.
