1 І вони прийшли до Екватани, і приходять до хати Раґуїла, а Сарра зустріла їх і привітала їх, а вони її, і вона ввела їх у дім.
2 І сказав Раґуїл Едні, своїй жінці: Як молодець подібний до мого родича Товита.
3 І запитав їх Раґуїл: Звідки є ви, брати? І сказали йому: З полонених синів Нефталима в Ніневії.
4 А він сказав їм: Чи знаєте нашого брата Товита? Вони ж відказали: Знаємо.
5 І він сказав їм: Чи він здоровий? Вони ж сказали: І живе, і здоровий. І сказав Товія: Він — мій батько.
6 І підійшов Раґуїл, поцілував його і заплакав, поблагословив його і сказав йому: О, гарний і добрий він чоловік! І, почувши, що Товит втратив зір, засмутився і заплакав.
7 Една, його жінка, і Сарра, його дочка, заплакали і прийняли їх гостинно.
8 Закололи барана з овець і поклали багато страв.
9 І Товія сказав Рафаїлові: Брате Азаріє, заговори про те, про що ти говорив у дорозі, і нехай довершиться діло.
10 І він передав слово Раґуїлові. І сказав Раґуїл Товії: Їж, пий і будь веселим, бо тобі належиться взяти мою дитину, лише відкрию тобі правду.
11 Дав я мою дитину сімом чоловікам, і коли лишень входили до неї, то помирали вночі. Але тепер будь веселим.
12 І сказав Товія: Не покуштую тут нічого, аж доки не поставите і не затвердите мені. І сказав Раґуїл: Візьми її тепер за судом. Ти ж — її брат, і вона твоя. А милосердний Бог нехай дасть вам найкраще.
13 І він покликав свою дочку Сарру, і, взявши її за руку, дав її Товії за жінку і сказав: Ось, бери її за законом Мойсея і поведи до твого батька. І він поблагословив їх.
14 І покликав він Едну, свою жінку, і, взявши книжку, написав листа, і запечатали. І вони почали їсти.
15 І покликав Раґуїл свою жінку Едну, і сказав їй: Сестро, приготуй другу кімнату і введи її.
16 І та зробила так, як він сказав, і ввела її туди, і замкнула. І прийняла сльози своєї дочки, і їй сказала:
17 Будь мужньою, дитино, Господь неба і землі нехай дасть тобі милість замість цього твого смутку, будь мужньою, дочко.
