1 На закінчення. Не призведи до тління. Псалом Давида — на згадку про його втечу від Саула до печери.
2 Помилуй мене, Боже, помилуй мене, бо на Тебе надію покладає душа моя, і в тіні Твоїх крил я матиму надію, доки не минеться беззаконня.
3 Я буду кликати до Бога Всевишнього, до Бога, що вчинив мені добро.
4 Він послав з неба і спас мене, віддав на зневагу тих, які глумилися наді мною.
(Музична пауза).
Бог послав Свою милість і Свою правду
5 й захистив душу мою, що посеред молодих левів. Я засинаю в тривозі; людські сини… їхні зуби — зброя і стріли, а їхній язик — гострий меч.
6 Будь звеличений понад небеса, Боже, і над усією землею нехай буде слава Твоя!
7 Вони приготовили капкан для моїх ніг, пригнітили мою душу. Вони викопали яму переді мною — і впали туди.
(Музична пауза).
8 Готове моє серце, Боже, серце моє готове: буду співати й прославляти.
9 Пробудись, славо моя, пробудіться, псалтирю і гусла! Я встану рано.
10 Прославлятиму Тебе між людьми, Господи, співатиму Тобі між народами,
11 бо аж до неба звеличилася милість Твоя, а правда Твоя — аж до хмар.
12 Будь звеличений понад небеса, Боже, і над усією землею нехай буде слава Твоя.
